“Був, здається, листопад…”
26 листопада Українська суботня школа у Відні ласкаво приймала у своїх стінах видатного українського поета, прозаїка та есеїста - Юрія Андруховича (Юрій Андрухович).
Камерна атмосфера зустрічі була наповнена динамічними й жвавими темами, автор розповідав про своє творче життя, про перший досвід роботи редактором з молодими українськими прозаїками й про деякі особливі факти перекладу власних творів на німецьку мову. Загалом, про усе, що так важливо для відданих шанувальників літератури - зовсім трохи зазирнути в “поза книжкове” життя письменника.
Лейтмотивом зустрічі стали роздуми пана Юрія та публіки про “місце” сучасного українського митця у світі. Із залу, одне за одним, лунали запитання про те, чи змінилось ставлення до української літератури на сьогодення серед читачів. Наш шановний Гість дуже радісно вів діалог та ділився своїми спостереженнями, що українське мистецтво зараз не лише ще дужче цінується в культурних колах, а й переосмислюється, стає почутим, впізнаваним і більш зрозумілим для світової спільноти!
Радісною кульмінацією та відступом від дискусії, став спогад пана Андруховича про свій перший візит до Відня - десь у далекому листопаді 1996 року. Дуже символічним стало те, що есеїст прочитав твір під назвою “Відень” зі своєї збірки “Лексикон інтимних міст”, або, як сам письменник назвав її на зустрічі: "Опис блукань". Це була легка розповідь, що наповнена комічно-іронічними напівтонами про один день літератора у Відні. Для публіки завжди є великою цінністю бути співучасником і свідком такої творчої події - коли автор читає свій твір.
“Часу мало, його завжди буде замало і недостатньо”, - цитував наш шановний Гість зі сторінок своєї розповіді про Відень.
Так і відбулось на нашій зустрічі - часу завжди обмаль, коли поринаєш у спілкування з творцем слова.
Натхненні слухачі щиро вдячні Юрію Андруховичу (Юрій Андрухович) за такий щирий діалог, за творчість та за вагоме місце українського слова у світовій літературній спільноті!
За чудові світлини дякуємо Denys Heryavenko
